У кожного свій янгол

   

 Кожна людина у своєму житті здійснює довгу і тяжку мандрівку, в якій її підстерігає небезпека бути поглинутим Буднем — «сірим маятником життя». Триває одвічне протиборство в людській душі добра і зла, світла і темряви, що набувають символічного вираження. На цій дорозі життя «сірий маятник» «все дужче бухка» у спину. «Стогне янгол ледь живий ...» під вітром випробувань і міцними ударами долі. Та ми віримо, що цей «хтось» (я, він, ми всі!) обов'язково вистоїть, бо його веде віра у янгола — добро: «... вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча». До такої думки дійшли восьмикласники Первозванівського ліцею, аналізуючи метафоричні образи поезії Івана Малковича "Із янголом на плечі". З вірою у краще, роздумуючи не лише над своїм майбутнім,  а й над сьогоденням і переможним майбутнім нашої країни,  діти намалювали ілюстрації до поезії - свого янгола.